Дарина Мізіна

Кожна смерть у війні — не абстракція.
Це люди. Це втрати. Це вибір, на який ми не погоджувалися.

Коли ми пам'ятаємо — це мінімум, що ми можемо зробити, щоб стати нормою.

Пам'ять живе у нас.
– у мові, якою ми думаємо;
– у донатах, які можемо зробити;
– у словах, які не боїмося вимовити.

Жоден із цих жестів не змінить минулого. Але може вплинути на майбутнє.

Вшановуємо наших захисників і захисниць і всіх, хто загинули від російської агресії.